Читець 1 :

У тиші храму, де живуть слова,

І мови, й пісні рідної до болю,

Ти опромінена і трепетно жива,

Чаклуєш всіх великою любов'ю.

Хвилюєш душу, лиш як зазвучить

Рядок, що сяє в променях світання,

Або коли осінньо –ніжна мить

Враз спалахне кольорами востаннє.

А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..

І ще раз: тук!.. І не дає спокою…

У тиші Храму Книг той перегук –

Це світ краси, народжений тобою.

І я черпаю із його криниць,

Немов з молитви на саму Покрову,

Тепло і ласку маминих зіниць

І вільну правду в українськім слові.

То як мені, вже зрілому в літах,

Перед тобою не склонять коліно!..

О, Мудрості ,захована в книжках,

Ти невмируща, й у віках нетлінна.

Читець 2:

Премудросте земна, бібліотеко!

Віват  тобі, хранителько свята!

До тебе йдуть із близька, і здалека,

Щоб почерпнуть від тебе лиш добра. 

Читець3:

Вклоняюсь низько до твоїх порогів

Моя відрадо, тут життя моє,

До тебе, рідная, ведуть усі мої дороги,

Я серце залишаю тут своє.

Ведуча :

Доброго дня вам,  шановні гості! Вітаємо всіх, хто сьогодні  прийшов на наше спільне свято – Всеукраїнський день бібліотек, – цього вічно живого  храму душі й науки.

    Звучить пісня в переробці « Не кочегры мы не плотники»

Ведуча:  Українська бібліотечна асоціація оголосила 30 вересня 2014 року Днем Відкритих Дверей, коли усі бібліотеки України працюють і проводять різноманітні заходи та запропонувала провести голосні читання віршів біля пам’ятника Т.Г.Шевченку, так як 2014 рік – рік 200 річчя Т.Шевченка. Сьогодні ми будемо читати Т.Шевченка вірш «Думка»  - хором і з різних носіїв під назвою «Читай! Формат не має значення».

               ( всі читають вірш)

 Читець 1:

Ми зачекались на  вас, гості дорогі,

А  ми  –  і хлібороби-трударі,

І вдома чудові поварі,

І співаки, і режисери,

Читці, ведучі, актори сцени,

Порадники і душ аптекарі,

А одним словом –бібліотекарі!

Кланяємось низько,на свято вас просим,

Від щирого серця хліб – сіль вам підносим.

        (кладе хліб-сіль на стіл)

Ведуча:

  Бажаємо всім присутнім гарного настрою ,щирих посмішок і приємних хвилин спілкування. А прологом свята хай буде музичне вітання.

         Пісня « А ну-ка книга, нам открой свои страницы»

Читець 2:

Так, я книгар. Не лікар, не  аптекар,

Не  інженер, не вчитель, не банкір…

Я більше: Я Книгар! Бібліотекар!

На заздрість всім, всьому наперекір!

 Читець 3: Ода улюбленій бібліотеці

Ведуча : Є багато див на землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип освітлює шлях людині книга. І завжди цей смолоскип був у руках бережливих, надійних, у наших руках, бібліотекарі. Тому зовсім не випадково, у рік тисячоліття літописання і книгодрукування Президент України своїм указом проголосив 30 вересня Всеукраїнським днем бібліотек.

 Читець 1: И.Коркишко - Библиотекарь

Ведуча:Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та  їх матері Софії (Мудрості) відзначається це свято. А дарують людям вічну мудрість книг бібліотекарі.   Тож, як записано в стародавньому трактаті: „Воздамо дяку тому, хто допоміг нам легко пройти крізь складний лабіринт книг”.Честь і хвала нам, шановні, бібліотекарі, за працю, за відданість справі, якій служите серцем і душею. 

    Звучить пісня «Читать или не читать»

 Читець 2: Л.Ошанин Библиотекарям

 Ведуча: Стоїть бібліотека на землі і це не просто храм науки і душі – це наша історія. Сьогоднішні наші урочистості ми присвячуємо нашій Побузькій міській бібліотеці, яка бере свій початок – 1970 року. Заклад було організовано за ініціативою голови селищної ради Трача Федора Родіоновича та голови профспілкового комітету Побузького феронікелевого заводу Петровича Юрія Олександровича. Першим бібліотекарем була Бугайчук Клавдія Олександрівна. А тепер цю бібліотеку продовжуємо зберігати ми. Скільки людських сердець пересіялось через наші руки і душу, скільки перенесено, перевезено, скільки збережено і впорядковано нами книг – скарбів мудрості. Хтось із мудрих сказав: «Бібліотекар – це не професія, а стан душі, а ще знахар». Це справді так, бо якщо в аптеці чи лікарні вам полікують тіло, то в цьому храмі – душу».

 А зараз нас чекає  сюрприз. Це одвічно сварливі баби Параска і Палажка. Ну, ніяк вони свої особисті конфлікти не владнають без стороннього ока. Прийдеться вислухати.

 Палажка : А чого ж то ти на голову начепила нову квітчасту хустку з червоними торочками ще й в добре намисто вбралась? Убралася неначе дурна дівка на весілля. Вже б давно час їй дбати на смерть, а вона в червоне намисто вбралась.

Параска : А ти як була дівкою задрипанка такою і осталась.

Палажка : А за те я багато од тебе молодша. Я ще на припічку кашу їла та гусенят пасла, а ти вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали .До мене – то ніде правди діти ішли старости так, що з М’ясниці й двері не зачинялись. Я одіслала з гарбузом 20 пар старостів, а до тебе ніхто з старостами і через поріг не заглядав доки не піддурила Омелька, та й той узяв тебе через те ,що в його й тепер не всі вдома . Ти сама блудниця з роду як і твоя мати була.

Параска: Та не відволікай мене брехнями своїми. Подивись , які тут люди красиві і культурні сидять. А ще в цьому клубі є чудова резиденція,  бібліотека називається.  Ну як казка.

Палажка: Там що й справді так  гарно ?

Параска: Аякже. А ти що там не була? Ой проґавила ти свої молоді роки.  Там скільки  книжок з малюнками, з картами, з фотографіями! А яка там обслуга! В момент всі твої забаганки виконають! Палажка: Всьо шо захочу?

 Параска: Всьо шо хоч. Там же є Інтернет!

 Палажка: А то хто такий їх начальник?

 Параска: Ну й село. Інтернет – це така мудра махіна, яка всьо шо хоч знайде.

Палажка: А... то це міліція!
Параска: Але й ти тупа... Це шафа, в якої розуму більше, яку цілої роти академіків.
Палажка:  Шо, і кавалєра може той Інтернет найти?
Параска:  Певно шо може. А в тебе шо, лиш такі запити?
Палажка: Та ні, але ж я інтересуюся. Може ти мене по-приятельськи поведеш туди.
Параска: Хоч  зараз.    Саме туди я йду. Бачиш, квіти несу. Там у них нині свято.
Палажка:  Яке ще?
Параска: День бібліотек святкують, так би мовити. Йду поздоровляти. Хочеш, поділюся букетом і гайда зі мною.
Палажка:  А кавалєри там будуть?
Параска: Спеціально для тебе, кумасю, замовимо по Інтернеті.
Палажка:  Ну то, зачекай, най прихорошуся(дивиться в дзеркало). А може я їм свої творіння подарую. Зачекай, най нагадаю. Заодно оціниш чи підійде, як я їм так скажу - добре буде? Слухай:
Вітаю з святом щиро нині,
Щоби ви всі були щасливі,
Щоб не було від читачів відбою,
Й вам гроші лилися рікою.
Параска: А я продовжу:
Щоб кожному із вас, працівникові,               
Дісталися дарунки суперові.                                         
 Щоб вдалих спонсорів знайшли по Інтернету,
Які б опікували всю бібліотеку.
Палажка: Для ваших нужд купили б мерседеса,               
Й в відпустку відправляли до Одеси.            
Тож зичим: щоб балаканина ця збулася!
Вам кланяються баби Парася і Палазя!
/Кланяються і виходять/

 Ведуча : Щире спасибі за теплі слова побажань нашим неперевершеним артистам – Г.О.Яворській та Н.Г.Мельник. А ми продовжуємо наше свято.

 Читець 3: С.Колганова «Когда берем мы в руки книгу»

 Ведуча :Всяке свято це завжди багато щирих, вірних друзів, це теплі слова привітань. Нас прийшли привітати представники будинку культури в особі Запорожець І.І.,

 бухгалтера селищної ради в особі Тендерес Г.П.,Хліщик І.С., Нагорна Н.І.,

музичної школи в особі Чоловської В.О. 

Їм слово.

 Читець1:          Бібліотека – море книг,

                           Бібліотека храм науки…

                           Переступайте наш поріг,

                           Беріть скарби нетлінні в руки!

                           Вони – це згусток давнини,

                           Вони – це всіх епох розмова,

                           Вони прийшли із давнини,

                           Як наша виспівана мова.

                           Тож, не минайте цей поріг,

                           Беріть скарби нетлінні в руки:

                           Нема прекрасніших доріг,

                           Ніж в цей все людний храм науки.    

 Звучить пісня «Как много книг интересных бывает»

 Ведуча: Переходимо до гумористичної частини нашого свята.

 Читець 2: Молитва бібліотекаря

 Читець 3: С.Плотов  Сон бібліотекаря.

 Ведуча: Послухаємо діалог в частушках між бібліотекарем та читачем у виконанні Менчук О.М. та Гончарук Л.М.

Читательница. Надоел мне телевизор
И наскучил Интернет!
Я пойду в библиотеку
Повышать свой интеллект.
Дайте книжку мне про чувства,
Дайте книжку про любовь,
Чтоб мороз гулял по коже,
В жилах чтоб кипела кровь.
Библиотекарь. Ой, проймет тебя до слез
Книжка, без сомнения,
Про любовь и паровоз —
«Анна…» то «…Каренина».
Читательница. Да ну?
Библиотекарь. Ну да!
Читательница. Мне скучны боевики,
Не страшны ужастики.
Дайте что-нибудь прочесть
Из крутой фантастики.
Библиотекарь. Есть фантастика крутая,
Написал ее Беляев:
Как без тела голова
Целый год была жива.
Читательница. Да ну?
Библиотекарь. Ну да!
Читательница. Прочитать бы детективы —
Суперсредство от тоски.
Не желаю примитива,
Хочу пудры на мозги!
Библиотекарь. Сэра Генри напугала
Страшная собака.
Ее хитрый Шерлок Холмс
Застрелил однако.
Читательница. Да ну?
Библиотекарь. Ну да!
Читательница. Была серия такая —
Называлась «ЖЗЛ».
Про известные персоны
Всякий знал, чего хотел.
Библиотекарь. Две персоны у нас есть,
Нам без них ни пить, ни есть.
Все газеты и журналы
Все про Филю да про Аллу.
Читательница. Да ну?
Библиотекарь. Ну да!
Читательница. Очень хочется есть сало
И при этом быть худой.
Почитать бы поподробней
О диете мне такой…
Библиотекарь. Лопай сало с колбасой,
Запивай кефиром
И фигурою затмишь
Долину с Земфирой.
Читательница. Да ну?
Библиотекарь. Ну да!
Читательница. Ох, режим работы вашей
Мне не выучить одной:
То в дверях я заплутаюсь,
То приду я в выходной.
Библиотекарь. Не ходи к нам в понедельник,
В санитарный день не рвись.
Коль парадная закрыта —
В боковую дверь стучись.
Читательница. Вот как?
Библиотекарь. Вот так!
Вместе. Пусть в окно библиотеки
Светит солнца лучик,
А к читательскому сердцу
Подберем мы ключик.

Ведуча:Велике спасибі нашим артистам і запрошуємо продовжити частушки О.П.Пилявську.

Если ночью вам не спится,
Вот где Чейз вам пригодиться.
Унесетесь с ветром вы
Вместе с Митчелл в ваши сны.

Если в джунглях не бывали,
по пустыне не шагали, 
Не печальтесь, не грустите - 
"Вокруг света" посмотрите!

Не хватает вам купюр, 
Чтоб одеться "от кутюр".
В этом случае, быть может
Нам журнал "Бурда" поможет!

Книги ты прочтешь про то
Как чинить свое авто,
Как корову подоить,
Мужа супом накормить,
Как редиску посадить,
Антресоли починить,
Как ребенка воспитать,
Можно в книге прочитать!

Ведуча: Сьогодні наша бібліотека – це центр відпочинку і духовності. Ми завжди пишаємось нашими читачами, читачами – благодійниками, відвідувачами, бо в центрі уваги бібліотекарів завжди був користувач, його запити та інтереси. Всіх вітаю зі святом, зичу щастя, радості, щирих і добрих читацьких посмішок, цікавих запитів, шани й поваги читачів. І на закінчення прем’єра вірша «Наша бібліотека» - читає автор Ліна Михайлівна Гончарук.