До відзначення 37-ої річниці Чорнобильської катастрофи в бібліотеках Побузької ТГ були проведені такі заходи:

 Побузька міська бібліотека:

 «Ми не повинні забути це слово Чорнобиль» - пересувна виставка – застереження в громадському клубі «Ветеран»

Люшнюватська сільська бібліотека:

«Чорнобиль: бідь, скорбота, пам’ять» - літературний етюд.

 

Побузька міська бібліотека для дітей:

«Нехай чорнобильська весна остання буде на планеті» – екологічна година.

 

Капітанська сільська бібліотека:

«Чорнобиль: загублений світ» - книжкова викладка, біля якої проведено бесіду «Біль і мужність Чорнобиля» та перегляд відеоролика «Чорнобиль - згадаємо знову і знову».

 

23 квітня 1923 року в селі Конюшівці на Вінниччині народився Василь Сидорович Земляк ( Вацлав Вацек) – український  письменник, кіносценарист.

      До 1937 року Василь навчався у Миколаївській неповносередній школі, а з восьмого класу – в Йосипівській середній школі. Закінчивши середню школу, він вступив до Харківського авіаційного училища, мріючи стати  льотчиком. Але війна перервала навчання: вісімнадцятирічний юнак потрапив на фронт.

      Перші нариси і оповідання Василь Земляк опублікував у 1945–му. Присудження премії імені Т.Г. Шевченка Василю Земляку за його дилогію «Лебедина зграя» і «Зелені млини» стало яскравим свідченням всенародного визнання таланту письменника-патріота. Він обожнював письменницький труд, захоплювався філософією.

      Після війни він навчався на заочному відділі Житомирського сільськогосподарського інституту (1949-1953), працював у газеті, на кіностудії імені Олександра Довженка. Разом із поколінням письменників-фронтовиків він прийшов в українську літературу в 50-ті роки.

      Основна тема творів Василя Земляка – нелегка доля хлібороба, проблеми відновлення від післявоєнної розрухи радянського села, утвердження любові до рідної землі, Батьківщини, недавнє військове минуле, партизанська боротьба з німецькими окупантами.

      За його сценаріями створено художні фільми: «Люди моєї долі» (1961), «Новели Красного дому» (1964), «Олесь Чоботар» (1957), «Останній патрон» (1963), «На Київському напрямі» (драма, 1968), «Вавилон-ХХ» (драма, 1979), а «Дочка Стратіона» (1956) – найвідоміший фільм, що обійшов кіноекрани майже всього світу.

 

Сьогодні відбулося засідання розмовного клубу з української мови"Світлиця слова" на тему "Великдень". В ході заходу - розповідь бібліотекарки Кудини Галини Василівни про походження свята, вербну неділю, традиції та звичаї в Україні. Присутні зачитували про святкування Великодня в інших країнах світу та розповідали про свої історії пов'язані з цим днем.

Пропонуємо приєднатися до наступного заняття.