понеділок, 14 листопада 2016 р.

Скарб єдиний у тебе рідне слово

 З нагоди  Дня української писемності та мови в Побузькій бібліотеці для дорослих відбулася зустріч з поетами – аматорами : Ліною Михайлівною Гончарук, Ольгою Вікторівною Мазуренко та Олексієм Анатолійовичем Кошовим. Поети зачитували свої  улюблені вірші та вірші про мову. На зустріч прийшли учні 7 класу зі своїм класним керівником Любов Іванівною Козієнко. У кінці заходу учні подарували поетам блокноти та квіти.

  Один із віршів Ліни Гончарук :
Как жаль, что раньше я в библиотеку  не  пришла
  Тут столько интересного , полезного  нашла
  Лишь только в библиотеку порог переступаю
  В красивый зал : зелёный и уютный попадаю.
           Рядами полки с книгами стоят,
           На стене картины необычные висят,
           Где дивное искусство  художник изучил ?
           Фантастика ! Картины с провода художник смастерил.
Здесь создан женский клуб « Домашняя всезнайка «
С солнечным лицом  встречает всех радушная хозяйка,
Приготовила на длинный стол много книг, брошюр, портретов,
Садимся и с интересом слушаем про классиков, художников, поэтов.
            Побольше узнавать о нашем родном крае нам нравится,
            Здесь наших земляков способности, таланты открываются,
            А Мордашов , как настоящий джентльмен  придёт
            И под гитару  песни  женщинам  поёт.
В прекрасный этот зал опять с удовольствием  придём,
И тихо  песни,  с нашими  певуньями  споём.
С улыбкой, с теплом здесь друг друга встречают,
Нам эти радушные  встречи  сердца  согревают.    

     Один із семи віршів про мову, які написав Олексій Кошовий :
Моя рідна мова – яскрава і чиста
походження має – своє історичне
15 столітть – вона вже існує
 свою милозвучність вона нам дарує
 ми спілкуватись раді нею усі
 бо це дуже цінний скарб є в житті.
 Мова це зброя і в житті досконалість
в житті невід`ємна й важлива формальність
 Хто мову свою знає досконало в того
  Й в житі виходить все вдало
 А хто, як небудь знає свою мову,
 в того й життя лиш двокольорове.
 Чорне і біле ,веселки немає
от бачте яке мова значення має
Учіть свою мову, учіть досконало
 Тоді і життя ваше буде теж вдале.

 Улюблений вірш Ольги Мазуренко про наше селище :
                     Мій рідний краю, селище  Побузьке,
Людей привітних погляд  чарівний.
Я промінцям ранковим усміхнуся
В обіймах чар батьківської землі.

Шумлять каштани листям  шовковистим.
Ясніє  вулиць звичне всім життя.
Над  золотавим  храмом,  мов намисто,
Танцюють зорі в теплих  промінцях.

Побузьке - селище моє,
Тебе кохаю я до болю.
В тобі  кипить  життя  буйне.
Хапаю щастя я в долонях.
Не знаю інших закутків, 
Держав, країн  та  оберегів.
Моя ти пристань, ти мій дім,
Сюди ведуть  усі   дороги. 

Мов  ті пташки на дворі діти грають
П’янке  повітря  жару  додає.
Мамки на чада  ніжно поглядають.
Та  краще за усіх  дитя  своє.

Життя  тече, мов та ріка бурхлива.
Тримати  варто напрямок  один.
Коли є  дім, сім’я  одна єдина,

Тоді   і  радість маєш у житті.






Немає коментарів:

Дописати коментар