середа, 23 квітня 2014 р.

"У Чорнобиля не має минулого"



Читець Настала Великодня світла мить,
       І котиться святкова колісниця.
       Для нас же це – Чорнобильська річниця,
      І серце запечалене щемить.
  Ведуча. Чорнобиль-невеличке, миле провінційне містечко, весною потопає у свіжій зелені, у вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут любили відпочивати багато киян. Здавалося, що надзвичайно гармонійно й нерозривно вжилися тут краса поліської природи та сховані в бетон чотири блоки АЕС, розташовані недалеко від Чорнобиля.
   Згодом, за кілька кілометрів від станції, виникло місто Прип’ять  ( так називалася річка). Воно потопало в зелені садиб. Ніщо не віщувало біди.
 Читець Жилось легковажно, жилось безбережно,
    Та вибух дістав нас – пожежа !
    Сади очманіло цвітуть, бентежно,
    А в дзвонах вітрів – пожежа !
  Ведуча. 26 квітня о 1 год. 23 хв. невидима смерть розповзлася від Прип`яті , створивши 30-ти кілометрову зону, по селах і містах. Чорнобильська катастрофа вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
 До весни 1986 року на Чорнобильській АЕС діяли чотири енергоблоки. Кожен енергоблок складається з ядерного реактора і двох парових турбін. Циліндр реактора огороджений стіною, товщина якої 1 м із таких же графітових блоків, але без отворів. Все це огороджено стальним баком, заповненим водою. Ця конструкція лежить на металічній плиті і накрита зверху іншою плитою. Загальна маса реактора 1850 тонн. Загальна маса ядерного палива в реакторі 190 тонн.
Кожен реактор подає пару на дві турбіни. Кожна турбіна має електричну потужність 500 МВт. Теплова потужність реактора 3200 МВт.
Читець. З полум’ям стали до бою,
    З полум’ям смертоносним і заступили собою,
    Світ, що малий, що дорослий,
    Світ з посивілим життям.
 Ведуча. Їх було двадцять вісім – пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Сьогодні ми називаємо їх «шеренгою № 1». Ніхто із цієї команди не здригнувся, не відступив, перед лицем неймовірної небезпеки. І кожен гідний того, щоб про нього говорили, писали. Про кожного!  Перші жертви Чорнобиля: Микола Квашук,Володимир Правик,Віктор Кібенок,Василь Ігнатенко,Микола Титенок,Володимир Тишура…
Читець
Коли зловісна блискавиця
сторуко в серце уп’ялась,
І обпалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже хмари спопеліли
У знавіснілому вогні, –
Ви ж смерть приборкати зуміли
На тім, останнім, рубежі.
Не віддали їй на поталу
Світанків наших ніжний щем,
Ви як один, супроти стали,
Пекельним січені дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії…
Шумлять жита, як і раніше,
Пливуть у небі літаки…
За вас історія допише
Суворі подвигу рядки.
(В. Затворний. Вогнецвіт надій)
Ведуча. Уже через годину радіаційна ситуація в місті прояснилася. Люди не знали, що робити. За всіма інструкціями і наказами,  рішення про виведення населення з небезпечної зони повинно було приймати місцеве керівництво. До моменту приїзду Державної комісії можна було вивести всіх людей із зони навіть пішки. Але ніхто не взяв на себе відповідальність.
 Читець              Радіо мовчить. Газети поніміли.
                            По телевізору – концерти та кіно.
                             А ми по воду до криниць ходили,
                            Дітей поїли теплим молоком.
                            Город садили, босими ногами
                            Збивали роси з ніжної трави,
                            Про радіацію не знали й не гадали,
                            І страх у душах ще не оселивсь.                    
Ведуча. Вранці в суботу 26 квітня всі  шляхи Чорнобиля були залиті водою і якимось білим розчином. А люди гуляють, скрізь діти. Стояла спека, люди на пляж їдуть, на дачу, на риболовлю, сиділи на річці. У Прип`яті в школах проходили всі уроки.. Ніякої достовірної інформації не було. Тільки чутки. Вперше про евакуацію Прип`яті заговорили в суботу ввечері. А о першій годині ночі прийшов наказ – за дві години укомплектувати документи для вивезення. Сам Чорнобильський район був евакуйований пізніше 4-5 травня.
    Читець     Д.Павличко                       
                           На Чорнобиль журавлі летіли

                                          
На Чорнобиль журавлі летіли,
                                          
З вирію вертались навесні,
                                          
Як сніжниця попелище біле
                                           Розвівалось в рідній стороні.

                                           Там згоріли гнізда і гніздечка,
                                           Поржавіла хвоя і трава,
                                          
Журавлина крихітна вервечка
                                          
Напиналась, наче тятева.

                                           Не було ні стогону, ні крику,

                                          
Тільки пошум виморених крил.
                                           Журавлі несли печаль велику,
                                          
Наче тінь невидимих могил.  

                                           Не спинились птиці на кордоні,

                                          
Де всякає атом у пісок.
                                           І дивився батько з-під долоні,
                                          
І ридала мати в небеса.                                                                                                                                                                                                                                              
Ведуча.  Розповсюдження перших порцій радіоактивності відбулося на північно-західному та західному напрямках. Пройшовши територію СРСР, 26-27 квітня вони досягли Польщі, Фінляндії, Швеції. 27-29 квітня – Центральної Європи. Сильні дощі 30 квітня і 1 травня утворили радіоактивні опади у Франції, Австрії, Угорщині, Чехословаччині. Потім радіоактивні маси повітря досягли Голландії, Великобританії, перетнули територію Югославії, Італії, Греції. Підвищення радіаційного фону спостерігалося також у КНР, Японії, Індії, Канаді та США.
 Читець                 М.Луків «Дощ у зоні Чорнобиля»

Дно  річки  вистеляють  блискавки,
Метаються  в  повітрі  ластівки,
Громи  стрясають  луни-перелуни,
Сріблясто  напинає  на  вітрах,
І  чорні  хмари  навівають  страх.

Куди  не  глянеш  -  все  мов  нереальне:
Стоїть  край  шляху  дерево  печальне,
Гудуть  дроти  високовольтних  ліній,
Чорніє  човен  між  розквітлих  лілій,
Лежить  село,  неначе  на  картині,
Біліючи  хатами  по  долині.

А  в  тім  селі  ні  голосу,  ні  звуку,
І  вікна  випромінюють  розпуку.
І  двері  навхрест  дошками  забиті,
І  журавлі  криничні  сумовиті,
І  тихий  сад  біля  старої  школи,
І  дітям  в  ній  не  вчитися  ніколи.

Навколо  пустка  і  печаль  біблійна,
Навколо  смерть,  незрима  і  повільна,
Чортополохом  обрій  заростає,
Зело  і  квіти  стронцій  роз'їдає,
І  час  пересипається  пісками
На  полі,  що  шуміло  колосками.

А  по  ночах,  трагічне  і  фатальне,
На  землю  ллється  світло  асторальне,
І  фантастично-сіре  мерехтіння
Породжує  примарливе  видіння
Людей,  які  від  наглої  біди
Пішли  із  цього  краю  назавжди.

Поволі  слід  за  ними  заростає,
І  дощ  свинцевий  землю  засіває,
І  дно  ріки  встеляють  блискавки,
І,  розметавши  крила,  ластівки
Ширяють  на  чорнобильських  вітрах,
І  чорні  хмари  навівають  страх.




 Ведуча. Існує багато уроків Чорнобиля. Один із них – навчитися співіснувати з ядерною енергією, необхідна висока ступінь відповідальності та обережності при використанні атомної енергії, аварії, подібні Чорнобильської, зачіпають не тільки ту державу, у якій вони відбулися, але й сусідні держави.

Читець   Б.Олійник
КРИК ЧОРНОБИЛЯ
В  цих  лісах  безборонно
                             гасають  вовки,  наче  рейнджери.
Заблоковану  зону
                     обходить  здаля  навіть  дощ.
Лиш  тутешні  зозулі,
                       що  звуться  "лічильники  Гейгера",
Не  роки  обіцяють,
                     а  числа  рокованих  доз.

І  шаманської  ночі
                     безокого,  чорного  місяця,
Коли  землю,  як  в  саван,
                       загорне  вологий  туман,
На  задалених  цвинтарях
                         в  небо  обвуглене  світяться
Сизо-цинковим  одсвітом
                         горбики  чорнобилян.

Так  оглухло  і  тоскно.
                         І  так  одиноко-пустельно.
Тільки  раптом  із  ночі
                         дитям  заголосить  сова.
Тільки  Діва  Пречиста
                       із  профілем  Ліни  Костенко
У  простудженій  церкві
                       собою  маля  зігріва.

Тільки  тіні  шістьох,
                         спопелілих  за  всіх  у  четвертім,
Припадають  до  вікон,
                           волають  устами  біди:
-  Та  озвітеся  ж,  люди!
                                 Якщо  ви  забули  про  мертвих,
То  живим  постраждальцям
                                   подайте  хоч  кухоль  води!

Бо  ніщо  не  забудеться:
                                           ані  імення,  ні  дати.
Ми  -  не  тіні.  Ми  -  душі,
                                 віднині  вовік  молоді.
І  коли  небеса  возвістують
                                   годину  відплати,
Ми  посвідчимо  вашу  байдужість
                                                 на  Страшнім  Суді!

Немає коментарів:

Дописати коментар